#Stopfake: що таке фейкові новини та як розпізнати дезінформацію?

В епоху інформаційних війн відносна безпека може гарантуватись лише загальним рівнем медіаграмотності населення. На жаль, цю дисципліну досі не викладають у школах та університетах, тому багато людей просто не вміють фільтрувати правдиву та фейкову інформацію. У результаті репосту у соцмережах тієї чи іншої неперевіреної новини вони несвідомо стають розповсюджувачами дезінформації, яка здебільшого створена для маніпуляції громадською думкою.

Тож як не стати зброєю маніпуляторів і навчитись виокремлювати правду у щоденному потоці брехні? Давайте розберемось.

10 характерних ознак фейкових новин

1. Пропаганда. Цей інструмент в тій чи іншій формі присутній у нашому житті. 

2. Заклики до емоцій. Головна мета таких новин – викликати глибокі та сильні емоції (розчарування, гнів, печаль, захоплення), за допомогою яких можна керувати свідомістю і настроями людей.

3. Упереджені новини. Для них характерна особиста інтерпретація подій і однобічне трактування інформації. Тож якщо у новині присутні авторські оцінки, які схиляють вас до чужої думки – варто замислитись. Для професійної журналістики характерно освітлення подій без оцінювальних суджень або надання декількох протилежних один одному думок експертів.

4. Теорії змови. В таких новинах спростування змови розглядається як додатковий доказ змови, а думки авторитетних експертів просто відхиляються.

5. Клікбейтні заголовки. До них відносяться привабливі, сенсаційні назви для залучення уваги, часто з використанням великих літер, знаків оклику та емодзі. У таких новинах контент часто не відповідає назві.

6. Псевдонаука. Антивакцинація, лікування раку “чарівними пірамідами” та інші абсурдні речі видають за реальні наукові дослідження з помилковими або перебільшеними твердженнями. Правдоподібність таких “тверджень” підкріплюються словами з наукової лексики.

7. Сатира. Для деяких людей гумор та сатира частіше виступає у якості істини.

8. Напівправда. У новинах поєднується фактичний, фейковий, помилковий або частково помилковий контент.

9. Фальшивки. Виступає навмисним поширенням повністю сфабрикованого контенту. Частіше за коментарі та відгуки справжніх людей подається інформація від ботів або фейкових акаунтів.

10. Фінансово-політичний тиск. Всі ми знаємо, що незалежної журналістики у прямому сенсі цього слова не існує. Тож засоби масової інформації, які належать певним політичним чи бізнес колам, ніколи не будуть говорити погано про своїх власників.

10 способів розпізнавання дезінформації

1. Факти та коментарі мають бути окремо. Перше характеризує подію, що дійсно відбулася, а друге виступає поясненням, міркуванням, ставленням, думками, позицією автора чи експерта стосовно факту. Якщо ж коментар навпаки подається як вірогідний факт, то це вже є нав’язуванням чужих думок.

2. Має бути озвучене ім’я та посада експерта. Дуже часто автори так званих “журналістських качок” (неправдивих новин) вдаються до цитування невідомих спеціалістів. Наприклад, широко розповсюджене твердження “британські вчені” використовують для пояснення багатьох безглуздих речей.

3. Перевіряйте джерела інформації. Взагалі намагайтесь відшукати першоджерела, в іншому випадку намагайтесь читати новини у виданні, якому довіряєте. Відчуття підозри має викликати відсутність або анонімність джерел інформації.

4. Пошукайте таку ж новину в інших виданнях. Більше довіри викликає новина, яка цитується відразу декілька провідними ЗМІ країни.

5. Скрупульозно вичитуйте новину. Багато фейкових сайтів допускають грубі помилки в пунктуації та орфографії.

6. Уважно придивляйтесь до фото та відео контенту. Фейкові новини містять підроблені фотографії та відео. Іноді фото можуть бути справжніми, але вирваними з контексту – наприклад, зроблені в іншому місці. Визначити це можна, знайшовши оригінал фото (зазвичай він кращої якості, ніж його копії). Щоб перевірити її на справжність, рекомендуємо пошукати картинку в інтернеті за допомогою Google зображення.

7. Не довіряйте на 100% соціологічним опитуванням. Не лініться перевірити через Google соціологічну установу, чим вона займається, як і коли проводилося це опитування, а найголовніше – хто замовник. Це досить легко переглянути на офіційному сайті цієї організації. Якщо ж у журналістському тексті джерело дослідження не вказано або ви не можете знайти відповідний сайт в інтернеті – це дуже поганий знак.

8. Зверніть увагу на подачу матеріалу. Уважно ознайомтесь з текстом перед тим, як довіряти йому. Можливо автор подав матеріал у гумористичній формі, а можливо перед вами сатира.

9. Звертайте увагу на дати. Насамперед річ про дати публікації та часові проміжки у самій новині. Багато фейкових новин не мають дати публікації та пишуть про події, яких не було.

10. Ставтесь критично до будь-якої новини. Навіть перевірені джерела можуть помилятися. Сприймайте критично інформацію, яку читаєте, і діліться тільки перевіреною вами особисто інформацією. Факти, на відміну від фейків, рідше стають вірусними. Брехня поширюється швидше.

Ключові питання для аналізу новини:

1. Хто автор цієї новини?

2. Навіщо її було створено?

3. Для кого?

4. Хто заплатив за цю публікацію?

5. Яка основна думка повідомлення?

6. До яких дій вона підштовхує мене?

7. Кому вигідне, а кому шкідливе оприлюднення цієї новини?

8. Чи корисно мені знати це?

9. Які емоції та думки я маю, сприймаючи цю новину?

Однак деколи критичного мислення та медіаграмотності недостатньо, щоб розібратися в ситуації. Саме тому ми підготували перелік мобільних додатків для смартфонів та розширення для браузера, які допоможуть перевірити інформацію.

– Who is – допоможе розібратися з доменом сайту, а також хто і коли його зареєстрував;

– EXIF data – розповість про всі деталі фотознімка: дата, час і навіть місце зйомки, розмір та метадані знімку, технічні характеристики фотоапарата, а також оригінал фото;

– Google Maps і Google Street View – можна використати для перевірки місця зйомки;

– RevEye Chrome extension – розширює можливості пошуку фото одразу в кількох пошукових системах: Google, Bing, TinEye та Baidu.

Поділитися новиною