Піратство в інтернеті: проблема XXI століття

Піратство XXI століття перемістилося в інтернет, проте вперше поняття “piracy” як позначення порушення авторських прав з’явилося 1886 року в Бернській конвенції про охорону літературних і мистецьких творів. Суть визначення не змінилася, змінилися лише методи та швидкість поширення контенту.

Інтернет піратство — порушення прав інтелектуальної власності шляхом використання, копіювання та відтворення художніх, наукових та технічних творів за допомогою мережі Інтернет. Україна належить до низки країн, які слабко захищають право інтелектуальної власності законом. У нашій країні немає окремого закону про піратство в інтернеті. 2011 року США внесла Україну до списку країн, за якими стежать, через високий рівень піратської діяльності.

Що таке інтелектуальна власність?

Інтелектуальна власність — це закріплене законом право приватної чи юридичної особи (фірми) на володіння чи розпорядження результатом власної інтелектуальної діяльності чи засобів індивідуалізації (фірмових найменувань, товарних знаків, комерційних позначень, найменувань місця походження товару).

Право на інтелектуальну власність завжди належить авторові який зробив контент або написав програму, фірмі, яка створила найменування та товарний знак.

Людина чи компанія можуть захистити це право за допомогою авторських прав, патентів або товарних знаків. Це допоможе уберегтися від крадіжки інтелектуальної власності та захищати свої права, маючи юридичні докази.

Інтелектуальна власність може бути матеріальним об’єктом, а може не мати матеріального вираження.

Види інтелектуальної власності

— Авторське право — виключне юридичне право автора на володіння та розпорядження художніми та технічними творами. Під закон про авторське право підпадають книги, картини, скульптури, креслення, макети, реклами, карти, програми, ігри, фільми, музика, бази даних та інше.

— Патент — реєстрація права на винахід. Особа передає технічні дані про винахід до патентного бюро. Технічні характеристики доступні в патентній документації всім охочим, але винахідник може визначити, хто та як може використовувати чи не використовувати цей пристрій.

— Промисловий зразок — художньо-естетичне втілення ідеї виробу. Існує у форматі моделі, креслення та малюнка.

— Товарний знак — відмітне позначення товарів конкретної компанії. Створені для того, щоб споживач відрізняв товари однієї фірми від товарів іншої.

— Географічна вказівка ​​— це спеціальне позначення походження товару із певної місцевості. Місце походження на пряму впливає на репутацію, властивості, характерні риси, отже товари з географічним зазначенням мають перевагу. Товари, вироблені у конкретній місцевості, неспроможні використовувати географічну вказівку іншої території.

— Комерційна таємниця — право на конфіденційну інформацію. Такі дані передаються чи продаються за спеціальними ліцензіями. Незаконне отримання, використання та розкриття вважається порушенням комерційної таємниці та недобросовісною практикою.

Боротьба з піратством в інтернеті

Найчастіше піратство в інтернеті — це порушення права на інтелектуальну власність в галузі авторського права та суміжних сфер. Відбувається у ситуаціях, коли об’єкт використовується, копіюється та поширюється без дозволу правовласника чи частина від прибутку не сплачується.

За оцінками торговельного міністерства США, Україна входить до топ країн, у яких найчастіше порушують авторське право. Причинами зазвичай називають відсутність перевірчих органів та часте використання неліцензованого програмного забезпечення. Навіть у державних структурах найчастіше використовується неліцензоване програмне забезпечення (операційні системи, програми та інше).

З технічного погляду важливо визначити, хто винен у нелегальному поширенні піратського контенту: кінцевий користувач, власник сайту чи хостинг-провайдер.

У різних країнах провину та регулювання покладають на різних людей. В Україні немає адміністративної чи кримінальної відповідальності для користувачів, які споживають піратський контент. Правовласники можуть боротися лише із сайтами-розповсюджувачами.

З юридичного боку питання не все так гладко — відповідно до статті 52-1 Закону України “Про кінематографію, авторське право та суміжні права” розв’язання питань щодо припинення порушення авторського права відбувається лише через адвоката. Але спочатку доведеться довести, що людина чи компанія має авторські права на той або інший об’єкт. Роботою адвоката у такому випадку буде надання доказу про порушення авторських прав, доказ авторства продукту та складання цивільного позову про відшкодування матеріальних збитків.

Однак, зовсім необов’язково судиться, якщо ви помітили, що ваші авторські права порушуються. Можна написати скаргу та прохання до власників сайту про вилучення контенту. Альтернативний варіант — скористатися технічним блокуванням піратського контенту на таких сервісах, як YouTube чи Facebook. Також можна написати лист-скаргу безпосередньо в Google: сайт буде проаналізований, і у разі виявлення піратського контенту його приховують з пошукової видачі.

Для України в сучасних реаліях необхідно розробити чітку систему законів про піратство та створити спеціальні перевічі органи. Важливо також проводити інформаційні компанії про шкоду піратства для креативних індустрій, індустрії ігор та програмного забезпечення. Кінцевим етапом стане запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності для людей, які займаються піратством.

Поділитися новиною